Екологія птахів

1. Поширення птахів. Здатність до польоту, а також теплокров­ність і високий рівень обміну речовин дали змогу птахам засели­ти практично всю Землю. Недалеко від Південного полюса можна зустріти великих поморників, а пінгвіни, буревісники навіть гніз­дяться там. Мартини, чистуни, снігові подорожники залітають на Північній полюс. На арктичних островах між 82° і 83° п. ш. гніз­дяться біла сова, тундрова куріпка, сніговий подорожник, крижень, гага та інші птахи. Вертикальне поширення птахів також значне: орли і грифи в Гімалаях, кондори в Андах піднімаються до 7000 м. Інші птахи лише під час перельотів досягають значної висоти. Морські ж птахи, здобуваючи корм, занурюються на гли­бину до 20 м. Проте Екологія птахів спеціалізація до польоту обмежила адаптив­ну реакцію птахів. Серед них немає видів із підземним і виключно водним способом життя.

Абіотичні фактори. Птахи як теплокровні тварини, порівняно з холоднокровними, менш залежать від коливань температури. Тому вони ведуть активний спосіб життя і взимку. Проте різні види птахів можуть витримувати температурні коливання до певних меж. Так, звичайна вівсянка може витримувати зниження темпе­ратури до —40 °С, а садова вівсянка — лише до —17 °С. Знижен­ня температури збільшує віддачу тепла в навколишнє середовище. Для підтримування постійної температури тіла необхідна компен­сація витрат енергії за рахунок підсилення живлення та процесів окислення. Взимку значне зниження Екологія птахів температури може стати при­чиною загибелі птахів, бо потреба у їжі зростає, а можливості для здобування корму обмежені. Від температури залежить пів­нічна межа поширення комахоїдних птахів, оскільки вона визна­чає наявність або відсутність комах. У міру зниження температу­ри зменшується різноманітність рослин, що також негативно по­значається на житті рослиноїдних птахів. Із замерзанням водойм водоплавні птахи не можуть здобувати корм.

Біотичні фактори. Інтенсивний обмін речовин у птахів пов"яза­ний із споживанням великої кількості їжі та різноманітними тро­фічними зв"язками. Маса їжі, що з"їдають дрібні горобині за добу, становить 50—80 % маси їх тіла. При великій кількості кормів птахи вживають Екологія птахів їжі значно більше, нагромаджуючи енергетичні резерви у вигляді жиру. Так, рожевий шпак масою 70—80 г при великій чисельності сарани може з"їсти за добу до 200 г її.

Птахи живляться різноманітною тваринною і рослинною їжею. Живлення тими або іншими об"єктами лежить в основі численних адаптацій (морфологічних, екологічних, етологічних). Із морфо­логічних це насамперед — особливості будови і форми дзьоба, бо саме він у більшості птахів є органом здобування їжі (рис. 167). За способом живлення птахів умовно поділяють на такі групи: хижі, трупоїдні, рибоїдні, комахоїдні, зерноїдні, плодоїдні, всеїдні.

Хижі птахи (денні хижаки, сови) живляться здебільшого іншими пернатими або звірами. Вони мають Екологія птахів короткий, дуже зігнутий, із гачком на кінці, дзьоб. Наддзьобок у них ширший від піддзьобка і має різальні краї. Основне його призначення — розривати на частини здобич. Нижні кінцівки у хижих птахів сильні, з добре розвиненими кігтями; ними вони схоплюють жертву. Мають гост­рий зір.



До трупоїдних птахів належать грифи, сипи, стерв"ятники, кон­дори; вони мають великий дзьоб, голу голову і шию. Падлом живляться і деякі орли, ворони, буревісники, але для них це не основна їжа.

Рибоїдні птахи — пінгвіни, крохалі, гагари, пелікани, баклани, чайки, чаплі, рибалочки та інші — мають ряд пристосувань до живлення рибою. Пінгвіни хапають рибу міцним гострим дзьобом Екологія птахів; утримують її за допомогою язика і піднебіння, на яких є рогові сосочки, спрямовані назад. Пилкоподібні зазубрини по краях дзьоба у крохаля і гострий гачок на його кінці у баклана допома­гають цим птахам схоплювати і міцно тримати здобич. У пеліка­нів є шкіряний мішок на нижній щелепі, що виконує роль сачка під час ловлі риби.

До комахоїдних належать стрижі, дрімлюги, частково дятли, більшість горобиних, осоїд із ряду Денні хижаки. У птахів, які ловлять комах на льоту (стрижі, дрімлюги, ластівки, мухоловки), дзьоб короткий, але широко розкривається; його краї усаджені довгими щетинками, що полегшують ловлю комах. Комахами в основному живляться різні Екологія птахів кулики. Дзьоби у них довгі, тонкі, часто нагадують пінцет, бо корм вони дістають із поверхневих шарів грунту. Птахи, які відшукують комах у тріщинах стовбурів дерев (крутиголовки, пищухи, повзики) або щілинах грунту (одуди), мають довгий, тонкий, шилоподібний дзьоб. У дятлів дзьоб силь­ний, долотоподібний, що є пристосуванням до довбання стовбурів дерев.

Зерноїдні птахи (ряди Курині, Голуби, родина В"юркові із ряду Горобині та ін.) живляться переважно насінням рослин, хоча пташенят багато з них вигодовують комахами. Вузька спе­ціалізація щодо живлення властива шишкарям, які споживають лише насіння хвойних дерев; ним же вигодовують і пташенят. За допомогою хрестоподібного дзьоба вони вилущують насіння Екологія птахів із шишок. В інших зерноїдних дзьоб міцний, конусоподібний (родина В"юркові), іноді з випуклим наддзьобом (курині, голуби).

Плодоїдні птахи особливо численні в тропічних лісах (папуги, носороги, тукани), їм властивий великий дзьоб, за допомогою якого вони зривають плоди з тонких гілок.

До всеїдних належать птахи, які живляться різноманітною їжею (воронові).

Проте цей поділ на групи умовний, оскільки характер живлен­ня птахів може змінюватися залежно від сезону, умов навколиш­нього середовища, віку. Так, шпаки навесні і на початку літа живляться комахами, влітку і восени — переважно ягодами. Більшість зерноїдних птахів пта­шенят вигодовують комахами.

Більшість птахів активно роз­шукують їжу, але є й такі Екологія птахів, що підстерігають її (мухоловки, яструби, рибалочки, сиворакші).

Сезонна циклічність. Життя птахів змінюється протягом року. Це зумовлено сезонними змінами умов існування і характером спадкових пристосувань виду до навколишнього середовища. У ре­зультаті річний життєвий цикл складається з ряду біологічних фаз або періодів.

1. Підготовка до розмноження зумовлюється природженими інстинктами, що проявляються під дією факторів навколишнього середовища. Ці фактори, за І. П. Павловим, мають «сигнальний» характер. Так, важливими стимуляторами статевого інстинкту є: збільшення інтенсивності освітлення, присутність і поведінка самця та інші фактори. Підготовка до розмноження проявляється у роз­бивці птахів на пари і зайнятті ними гніздових територій.

У більшості видів самець і Екологія птахів самка на період розмноження утво­рюють пару — це моногами. В орлів, лебедів, гусей, лелек, деяких чапель пари зберігаються протягом кількох років або усе життя.

2. Розмноження, гніздування і виведення пташенят. У період розмноження у птахів спостерігається токування – своєрідний вияв статевого збудження. Проявляється по різному: в особливих руках, співах і специфічних криках, своєрідному польоті; у бійках між самцями, зрідка – між самками. У полігамних птахів спостерігається групові токовища, на які збираються самці та самки. Токування полегшує зустріч птахів одного виду для розмноження.

Розміщують свої гнізда птахи в різних місцях : на землі (курині, пастушки, журавлі, дрохва, кулики, чайки, гуси, дрімлюга, деякі горобині Екологія птахів та ін.); у норах та інших земляних укриттях (берегова ластівка, бджолоїд­ка, рибалочка та ін.); у дуп­лах дерев (дятли, деякі сови, голуби, синиці, шпаки, мухо­ловки і ін.); на деревах і ку­щах (денні хижаки, воронові, дрозди, славки, зяблики, івол­га та багато інших).

Основними методами вивчення міграції птахів є їх мічення. Найдавнішим способом мічення є кільцювання птахів. Щороку у всьому світі кільцюють близько 5 млн. птахів, у тому числі в СРСР — до 300 тис. Існує Міжнародний комітет по кільцюванню птахів, у нашій країні — Центр кільцювання Академії наук СРСР. В останні роки все більшого розповсюдження набуває комбінова­не Екологія птахів мічення птахів: крім звичайних алюмінієвих кілець використо­вують пластикові кільця і спіралі, криломітки, дзьобомітки, мітки-прапорці, мітки-галстуки, еластичні ошийники та ін. Пір"я птахів фарбують у яскраві кольори, що дозволяє стежити за їхнім переміщенням візуально. Мічення дає змогу встановити місця гніздування і зимівлі птахів, їхні міграційні шляхи, трива­лість життя і смертність та ін. За допомогою радіолокаторів ви­значають висоту і швидкість перельоту.


documentajcaijx.html
documentajcapuf.html
documentajcaxen.html
documentajcbeov.html
documentajcblzd.html
Документ Екологія птахів